Kомпаративний аналіз фінансової звітності

Оригінал статті “Financial statement analysis” by K. R. Subramanyam, John J. Wild

Суб’єкти господарювання проводять компаративний (порівняльний) аналіз фінансової звітності на основі аналізу балансів, звітів про фінансові результати, звітів про рух грошових коштів від періоду до періоду. Це зазвичай включає в себе розгляд змін окремих залишків по рахунках з року в рік або на  багаторічній основі. Тренд є найважливішою інформацією, що генерується внаслідок порівняльного аналізу фінансової звітності. Порівняння звітів за декілька періодів дає змогу виявити напрямок, швидкість та розмір тренду (тенденції). Порівняльний аналіз також дозволяє порівняти тренд  в пов’язаних з ним елементах. Наприклад, з року в рік дохід від реалізації зростає на 10%, але це супроводжується збільшенням витрат на збут на 20%, отже цей факт потребує додаткового дослідження і пояснення. Подібним чином, якщо відбувається зростання дебіторської заборгованості на 15% разом зі збільшенням доходу від реалізації тільки на 5%, це також потребує дослідження. В обох ситуаціях, потрібно шукати причини невідповідності окремих фінансових співвідношень. Компаративний аналіз фінансової звітності також називається горизонтальним аналізом, що проводиться зліва направо (або справа на ліво), коли здійснюється постатейне порівняння звітності. Існує два способи компаративного аналізу, що є особливо популярними: аналіз змін з року в рік і трендовий аналіз фінансової звітності.

Аналіз змін показників фінансової звітності з року в рік передбачає порівняння через відносно короткі проміжки часу – за два чи три роки та зазвичай здійснюється на основі аналізу змін по індивідуальних рядках з року в рік. Аналіз змін з року в рік для коротких проміжків часу є керованим і зрозумілим. Він має перевагу в тому, що виявляє зміни як в абсолютному вираженні в грошовому вимірнику, так і в процентному відношенні. Зміни показників фінансової звітності як в абсолютному вираженні, так і у відсотках, є корисною інформацією, оскільки різний базис в обчисленні відсоткових змін може привести до значних змін, що є несумісними з їх фактичним значенням. Наприклад, зміна на 50% основної суми  у 1000 грошових одиниць, як правило, є менш важливою , ніж та ж відсоткова зміна суми у 100000 грошових одиниць. Якщо прив’язуватись до суми в грошових одиницях, то необхідно пам’ятати  про прогнозовану перспективу і робити обґрунтовані висновки про відносну важливість змін.

Розрахунок змін з року в рік є простим. Все ж, необхідно зазначити декілька правил розрахунку. Коли з’являється від’ємна сума в базовому періоді і додатна в наступному (звітному) періоді (чи навпаки), не можна розрахувати істотну відсоткову зміну. Крім того, коли немає суми для базового періоду, в такому випадку відсоткова зміна також не може бути обчислена. Так само, коли база розрахунку є невеликою, відсоткова зміна може бути обчислена, проте цифри потрібно буде тлумачити з обережністю. Це відбувається тому, що дані можуть сильно відрізнятися лише через те, що була використана мала база для порівння. Також, коли дані є важливими в базовому періоді і немає ніякої ваги в звітному періоді, зменшення буде дорівнювати 100%. Зазвичай, компаративний аналіз фінансової звітності використовує суми на кінець та початок звітного періоду, а також середню суму (медіану) за період. Порівняння річних сум із середньою сумою або медіаною, обчисленою протягом декількох періодів, допомагає віднайти нестандартні відхилення.

Використання аналізу змін з року в рік, що охоплює два або три періоди, іноді є громіздким. Корисним інструментом для довгострокового порівняння є трендовий аналіз. Аналіз даних з використанням аналізу рядів динаміки вимагає вибору базисного періоду для всіх елементів, з заздалегідь обраним номером індексу, що зазвичай приймають за 1. Оскільки базовий період є системою відліку для всіх порівнянь, то краще вибрати рік з урахуванням «нормальних» умов ведення бізнесу. Як і в разі обчислення відсоткових змін з року в рік, певні зміни, такі як, зміна від’ємних сум на додатні суми, не може бути виражено за допомогою індексів. Для трендового аналізу рядів динаміки не має потреби аналізувати кожен пункт у фінансової звітності.

Проте, необхідно проявляти обережність при використанні трендового аналізу, оскільки зміни можуть бути наслідком впливу макроекономічних або галузевих факторів. Крім того, тлумачення відсоткових змін, включаючи використання результатів трендового аналізу, має бути зроблено з усвідомленням потенційно несумісних принципів бухгалтерського обліку з плином часу. Також, чим довший період для порівняння, тим більш спотворюючим є ефект зміни цін на готову продукцію. Один із важливих результатів трендового аналізу полягає в його здатності давати глибоке розуміння філософії менеджерів, політики управління підприємством і мотивації. Чим різноманітнішим є середовище, що було в період аналізу, тим краще можна уявити, як менеджери справлялися з несприятливими умовами і використовували можливості.

Компаративний аналіз фінансової звітності також дозволяє оцінити зміни відсоткових співвідношень груп у структурі фінансових звітів. При аналізі балансу загальноприйнято відображати сумарний обсяг активів (або суми власного капіталу та зобов’язань) як 100%. Потім рахунки в межах цих груп виражаються у відсотках відповідно до їх загальної кількості. Ця процедура також називається вертикальним аналізом, що дає відносну оцінку залишків рахунків згори вниз (чи знизу вгору) в загальній сумі звіту. Компаративний аналіз загальної структури фінансової звітності корисний для розуміння її внутрішнього складу.